
Чому ми піддаємо наші обігрівачі для ванних кімнат суворим випробуванням на вологість Будьмо чесні: ванні кімнати є справжнім кошмаром для електроніки. По всю кімнату йде пара, є постійні краплі води, а зміни температури можуть призвести до несправностей термостата. Якщо обігрівач не розрахований на такі умови, то його ізоляція пошкоджується чи внутрішні компоненти іржавіють. Саме тому ми не покладаємося лише на технічні характеристики пристрою. Кожну партію інфрачервоних ламп ми піддаємо суворим випробуванням на вологість та температуру ще до того, як вони потрапляють до нашого складу. Боротьба з вологою Водяна пара не залишається на поверхні – вона проникає всередину. У дешевих обігрівачах волога проникає через ущільнювачі та пошкоджує електричні контакти. Щоб запобігти цьому, ми створюємо умови, схожі на умови десяти років постійного використання обігрівача під час душу. Ми підвищуємо температуру та вологість одночасно, щоб виявити всі потенційні проблеми. Якщо ущільнювач занадто слабкий чи покриття занадто тонке, лампа може зламатися прямо в нашій лабораторії. А саме цього ми і хочемо уникнути. Краще, щоб пристрій зламався прямо у нас, ніж у ванній кімнаті клієнта. Забезпечення безпеки Коли все навколо вологе, електрика починає поводитися інакше. Ізоляційні матеріали також перестають ефективно функціонувати, коли намокають. Лампа може здаватися ідеальною, коли вона суха, але як тільки вона поглинає вологу, починаються проблеми. Ми уважно стежимо за рівнем струму під час тестів. Ми переконуємося, що навіть у умовах справжньої „сауни“ обігрівач залишається безпечним та не витрачає зайву енергію. Знаходження оптимального балансу Можна подумати: „Просто зробіть ущільнення щільнішим!“ Але це не так просто. Якщо ущільнити обігрівач занадто щільно, тепло буде застрягати всередині. Тоді нитка лампи прогорить, оскільки не зможе „дихати“. Це своєрідна гра на контрастах – ми докладаємо багато зусиль, щоб знайти ту точку, при якій пристрій може витримувати вплив пари, не перегріваючись. Нас не цікавлять теоретичні дані – ми просто продовжуємо тестувати пристрій, поки не знайдемо його межі.